- небагатослівний
- [неибага/тосл’і/ўнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
небагатослівний
Смотреть что такое "небагатослівний" в других словарях:
небагатослівний — прикметник … Орфографічний словник української мови
небагатослівний — а, е. 1) Висловлений, переданий невеликою кількістю слів; стислий, лаконічний. 2) Який висловлює свої думки стисло, лаконічно або який не любить багато говорити … Український тлумачний словник
небагатослівність — ності, ж. Абстр. ім. до небагатослівний … Український тлумачний словник
небагатослівно — Присл. до небагатослівний 1) … Український тлумачний словник
малослівний — а, е. Те саме, що небагатослівний … Український тлумачний словник
немівний — а, е, діал. Мовчазний, небагатослівний … Український тлумачний словник
короткий — а, е. 1) Який має малу довжину; прот. довгий. || Близький, недалекий (про відстань, шлях). || Невисокий, низький. || Невеликий обсягом, розміром. •• Коро/тка фо/рма прикме/тника форма прикметника, що закінчується в називному відмінку однини… … Український тлумачний словник
невелемовний — а, е. Те саме, що небагатослівний … Український тлумачний словник
недовгий — а, е. 1) Який має невелику довжину, короткий, недалекий. Недовгий шлях. 2) Який триває протягом незначного відтинку часу; нетривалий. 3) Лаконічний у викладі; небагатослівний … Український тлумачний словник
скупий — а, е. 1) Який уникає витрат; надміру, до жадібності ощадливий (про людину). || у знач. ім. скупи/й, по/го, ч.; скупа/, по/ї, ж. Надміру, до жадібності ощадлива людина. || на що. Стриманий у вияві чого небудь. 2) перен. Недостатній, неповний в… … Український тлумачний словник
